Лугом Iду, коня веду, розвивайся, луже



Категории Родинно-Побутовi Пiснi ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Лугом iду, коня веду, розвивайся, луже. Сватай мене, козаченьку, люблю тебе дуже:2 Ой хоч сватай, хоч не сватай, хоч так присилайся, Щоб та слава не пропала, що ти залицявся.     2 Ой коли б ти, дiвчинонько, трошки багатенька. Взяв би тебе за рученьку, повiв до батенька.     2 Ой коли 6 я, козаченько, була багатенька, Наплювала б я на тебе й на твого батенька.2 Ой коли б я, козаченьку, та й забагатiла. То я б тебе, ледачого, й за харч не схотiла.2 Бодай же ти, дiвчинонько, тодi замiж пiшла. Як край битоï дороги рута-м'ята зiйшла.   2 Бодай же ти, козаченьку, тодi оженився. Як у млинi на каменi кукiль уродився.       2   Не журися, дiвчинонько, рута зелененька: Цей покинув, другий буде, — ще ж ти молоденька! •2 Цей покинув, другий буде, другий буде кращий, А цей буде у болотi над чортами старший. 2 Край битоï дорiженьки рута-м'ята зiйшла. Молодая дiвчинонька та вже й замiж пiшла.       2 А у млинi на каменi кукiль не зiходить. Старий козак, як собака, по вулицях ходить.       2 Ой у млинi на каменi кукiль не вродився. Старий козак, як собака, й досi не женився.2   Коментар Жартiвлива пiсня Лугом iду, коня веду, розвивайся, луже побудована у формi дiалогу дiвчини, до якоï козак залицявся, та перебiрливого козака. Козак не проти свататися, але хоче багатшоï дiвчини, незважаючи на те, що сам ледачий. Поки перебирав, молоденька [дiвчина вийшла замiж, а козак постарiв нежонатим. У пiснi ужитий прийом паралелiзму, казковi примовки, колоритнi порiвняння, якi розкривають головну думку твору — обирають пару \не для збагачення кишенi, а для збагачення душi, для розради серця, | а хто перебирає, залишається нi з чим.

Метки Лугом iду, коня веду, розвивайся, луже, УСНА НАРОДНА ТВОРЧIСТЬ, РОДИННО-ПОБУТОВI ПIСНI, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, Лугом iду, коня веду, розвивайся, луже, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
Лугом Iду, коня веду, розвивайся, луже